Ткачук Валентина Володимирівна,
Студентка-магістр юридичного факультету
Інституту інтелектуальної власності
Національного університету
,,Одеська юридична академія” в м. Києві
Стрімкий розвиток інформаційних технологій у світі загострив існуючі та виявив нові проблеми в авторському праві – проблеми правового статусу нових об’єктів авторського права, охорони авторських прав у цифрових мережах, які вимагають негайного вирішення. Супутники, комп’ютери, Інтернет привели нас до ери високих комп’ютерних технологій. Ця сфера суспільних відносин розвивається дуже динамічно [2, 48]. Всесвітня інформаційна мережа Інтернет вже стала повсякденним засобом передачі інформації будь-якого характеру. Такий тип зв’язку дозволяє більш швидке і неформальне розповсюдження нових товарів, хоча доволі й хаотичне [3, 14]. Сьогодні більшість компаній мають власні Інтернет-сайти – віртуальні представництва, які інформують світ про компанію та її діяльність. На їх розробку, наповнення і підтримання іноді витрачаються чималі кошти та праця багатьох людей. Тому все частіше власники сайтів цікавляться способами захисту авторських прав на них. У мережі Інтернет представлені усі сфери ділового життя, саме через Інтернет укладається багато угод, існують віртуальні банки. Все це відбувається через одну з найпопулярніших функцій Інтернету – WWW (World Wide Web) [5, 11]. Її основною цеглинкою є Інтернет-сайт, на якому й міститься уся ця інформація. Інтернет-сайти стають все більш розвиненими та масштабними, але до теперішнього часу на рівні законодавства немає чіткого і однозначного визначення терміна “інтернет-сайт” [1, 12]. Однак саме поняття “офіційний сайт” широко вживається в нормативних актах всіх рівнів законодавчої та виконавчої влади. Сам сайт в цілому можна розглядати по-різному: якщо брати його технічну складову, то як сукупність програм для ЕОМ, або базу даних, а якщо робити акцент на інформаційній складовій сайту – як ЗМІ, хоча, звичайно, не кожен сайт потрапляє в цю категорію.
Саме авторське право має всі необхідні інструменти для надання правової охорони автору (розробнику) сайту, який власне створює Інтернет у тому вигляді, в якому ним можуть користуватися мільйони людей. Українська Вікіпедія [5] подає таке тлумачення терміну веб-сайт: “Веб-сайт – сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об’єднані як за змістом, так і навігаційно”. Є три типу складових, які притаманні веб-сайтам:
1. програмні засоби: серверні програмні засоби; програмні засоби сайту; 2. адреса у мережі Інтернет; 3. інформаційне наповнення: текстова інформація; графічна інформація; аудіовізуальна інформація. Кожна з цих складових може розглядатися як окремий об’єкт з точки зору інтелектуальної власності. Крім того, власниками прав інтелектуальної власності на ці складові можуть бути зовсім різні особи [6].
Під програмними засобами слід розуміти програмне забезпечення, яке дозволяє сайту функціонувати. Частково програмне забезпечення тісно інтегровано з апаратними засобами (наприклад сервери Apache, IIS, GWS тощо) і є складовою частиною послуги хостінгу, що надається провайдером. Таке програмне забезпечення є досить типовим і одночасно забезпечує функціонування багатьох сайтів. Авторські права на таке програмне забезпечення належить його розробникам (Microsoft, Google та інш.). Хостінг-провайдер і власник сайту є лише користувачами цього програмного забезпечення. Програмні засоби сайту – програмне забезпечення, яке забезпечує функціонування окремого сайта і завантажується на сервер хостінг-провайдера разом із усім вмістом сайта. Це програмне забезпечення частіше за все є власністю веб-майстрів, що створювали сайт. Авторські права на нього у більшості випадків не належать власникові сайту. Крім того, таке програмне забезпечення може бути не унікальним, а використовуватись веб-майстрами для створення інших сайтів. Унікальною адресою сайту в мережі Інтернет є доменне ім’я. Доменне ім’я може частково або повністю повторювати назву веб-сайту, або назву фізичної чи юридичної особи, що є його власником. Доменне ім’я (зрозуміло, із певними обмеженнями) може бути зареєстровано як торговельна марка на ім’я власника сайту [6]. Інформаційне наповнення є унікальною складовою сайту. Саме інформаційним наповненням сайти привертають увагу відвідувачів, і саме воно є найціннішим для власника сайту. Наповнення сайту складається з текстових, графічних і аудіовізуальних матеріалів. Всі вони є об’єктами авторського права, що означає, що авторські права на них можуть бути зареєстровані окремо. Крім того, майнові і немайнові права на кожний з цих об’єктів можуть належати різним особам [6].
В результаті дослідження систем правової охорони права інтелектуальної власності на національному та міжнародному рівні та з урахуванням специфіки Інтернет-сайту, вважається доцільним, що правова охорона Інтернет-сайту потребує удосконалення у таких напрямках: по-перше, необхідно визначення на законодавчому рівні правового режиму Інтернет-сайту, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України “Про авторське право і суміжні права”; по-друге, необхідним є визначення особливостей правового захисту прав автора Інтернет-сайту; по-третє, необхідна розробка та поширення Типових договорів на створення Інтернет-сайту та хостінгу, наприклад, договір на створення Інтернет-сайту з відповідними актами приймання-передачі; договір на розміщення Інтернет-сайту на сервері. За допомогою цих договорів, можна буде підтвердити те, що Інтернет-сайт створений саме цією особою, встановити дату його створення та дату розміщення у мережі. У сукупності ці елементи правової охорони гарантують авторові Інтернет-сайту належний рівень захисту його прав. Необхідно зазначити, що способи захисту авторського права в Інтернеті не відрізняються від традиційних способів захисту, оскільки суть порушень у принципі залишається тією ж, отже, й способи захисту будуть традиційними, лише з урахуванням специфіки мережі Інтернет. Активну участь у міжнародній дискусії з питань розробки нових норм охорони авторського права в кіберпросторі бере ВОІВ. Так, відповідно до Договору ВОІВ про авторське право від 20 грудня 1996 року [7], Договору ВОІВ про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 року [8], Директиви 2001/29/ЄС “Про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві” від 22 травня 2001 року [9], Державною службою інтелектуальної власності України були розроблені Рекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання цифрового використання об’єктів авторського права і суміжних прав через мережу Інтернет [10]. У зазначених договорах містяться міжнародні норми, направлені на запобігання несанкціонованого доступу до творчої продукції в Internet і інших цифрових мережах і її незаконному використанню.
Список використаних джерел:
- Гура М.В. Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К., 2006. – 20 с.
- Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності. Навчальний посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 135 с.
- Жерве Д. Авторське право і суміжні права в міжнародних конвенціях від 1886 р. до цифрової ери. – Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів / Уклад. В.С. Дроб’язко. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 460 с.
- Левченко О.М., Завадський І.О., ПрокопенкоН.С. Основи Інтернету. – Київ.: Видавнича група BHV. – 2009. – 158 с.
- http://uk.wikipedia.org/wiki
- http://www.romanenko.ua/ua/library/article_site.html
- http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_770
- http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_769
- http://mis.ueplac.kiev.ua/ua/acquis/intellectual/item_254
- http://sips.gov.ua/ua/recomnet.html