Правова охорона окремих видів творів в умовах сучасного технологічного розвитку

Петренко Ірина Іванівна

Науковий співробітник відділу авторського права, здобувач

Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності

Національної академії правових наук України

Стрімкий розвиток сучасних технологій сприяв тому, що окремі об’єкти авторського права можуть змінювати свою видову характеристику в залежності від форми свого представлення. Наприклад, представлення окремих видів творів в електронному вигляді та організації доступу до них за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій здійснюють вплив на визначення категорійної належності цих творів. Зокрема це стосується таких видів творів, як каталоги, календарі, словники, тощо.

У межах даної публікації серед перерахованих видів творів розглянемо „календар” з позиції таких питань: 1 умови віднесення його до охоронюваних об’єктів авторського права; 2 визначення його категорійної належності.

Визначення поняття „календар” наведено в словниках та стандартах: „календар – покажчик (довідкова таблиця, книжка) з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов’язаних із цими днями (історичні події, свята тощо) <…>” [5, 523]. „Календар – періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також з іншими відомостями різного характеру” [3]. „Календар – довідкове видання з послідовним переліком дат і днів поточного року, оснащене додатковими відомостями про знамениті дати, свята, а також інформацією астрономічного, наукового, побутового характеру, ілюстративним та літературно-художнім матеріалом” [4, 108].

З наведеного вище констатуємо, що за своєю суттю та змістом „календар» в основному є покажчиком інформації, яка є об’єктивно-відомою та доступною, а також розташована за певною загальноприйнятою системою.

Для набуття статусу охороноздатного об’єкту авторського права, календар, як і будь-який інший твір, повинен відповідати таким умовам: бути створеним творчою працею фізичної особи; бути вираженим в об’єктивній формі. Іншими словами, календар повинен бути оригінальним результатом творчої праці його автора.

Для того, щоб з’ясувати, які календарі можна віднести до результатів творчої праці, а які ні, умовно розподілимо їх на три типи. Перший тип календарів: довідкове видання з послідовним переліком дат і днів поточного року. Другий тип календарів: довідкове видання з послідовним переліком дат і днів поточного року художньо оформлене ілюстративним та літературно-художнім матеріалом. Третій тип календарів: довідкове видання з переліком дат і днів (вибіркове розташування дат за певною тематикою або призначенням) поточного року астрологічного, зодіакального характеру отриманих за результатами проведених досліджень, які ґрунтуються на авторських методиках.

Якщо вести мову про календарі першого типу, то тут ніякої творчості не існує. Отже, такий календар не може охоронятися як об’єкт авторського права. Другий тип календарів за своїми творчим наповненням буде охоронятися як об’єкт авторського права, а за своїми видовими характеристиками подібний до складеного твору. Третій тип календарів, на нашу думку, є найскладнішим об’єктом авторського права з точки зору його видової класифікації. Це зумовлено тим, що основою для створення такого календаря слугувала творча науково-дослідницька праця з використанням певних авторських методик, в результаті якої були отримані раніше невідомі дані. Ці дані сукупно з іншою інформацією отримали певне вираження і фіксацію на матеріальному носії.

Відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права” [1], об’єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури і мистецтва. Якщо твір був створений у результаті наукової, науково-дослідницької діяльності автора, його можна прирівняти до наукових творів. Отже, з цієї позиції третій тип календарів можна віднести до творів у галузі науки. Залишається відкритим питання визначення оригінальності календарів такого типу. Тобто, що впливає на оригінальність такого календаря. Від чого відштовхуватися? Що є критеріями оригінальності такого твору? Чи це тільки дані отримані за авторською методикою, чи сукупність взаємопов’язаних даних та структура їх розташування?

Оригінальність наукових творів визначається через їх внутрішню та зовнішню форму представлення, а саме: мова, особливий словниковий склад наукових знаків та символів, стиль мовлення, прийнята автором послідовність викладення наукових визначень, логічна структурна система розкриття наукових ідей і розташування матеріалу [7, 118]. Однак, зазначене не може бути повністю застосоване для визначення оригінальності календарів третього типу з причини відсутності у такому творі певної логічної структурної композиції висновків, та загальних понять.

Вести мову щодо оригінальності самих даних (у розумінні чисел) не має ніякого сенсу, адже охорона авторським правом не розповсюджується на: будь-які дані [1], принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі [2]. Зазвичай дані – це „відомості, показники, необхідні для ознайомлення з ким/чим-небудь, для характеристики когось/чогось або для певних висновків, рішень <…>” [5, 273]. Проте представлення даних сукупно з іншою інформацією є певним результатом творчої роботи. Іншими словами, така сукупність даних є тим окремим елементом, що був особисто оцінений емоційно, естетично тощо або проаналізований раціонально дослідником, тобто був включений до твору свідомо, відповідно до певного критерію, а не механічно [6, 73]. До того ж, показником творчого характеру „сукупності даних” у такому календарі є новизна отриманих результатів, яка розглядається як синонім оригінальності твору [7, 112]. Отже, таку сукупність даних варто розглядати як окремий оригінальний фрагмент календаря.

Для наочності наведемо фрагмент Зодіакального ділового календаря, представленого в електронному вигляді в мережі Інтернет з можливістю дистанційного інтерактивного пошуку потрібних даних.

Зодіакальний діловий календар на місяць для знаку Овен

Рисунок 1. Фрагмент зодіакального календаря [8]

Загальна характеристика наведеного календаря: 1 Представлено чотири напрямки ділової активності на місяць. 2 Виділено окремі дати, що пов’язані з певними подіями. 3 Надана можливість доступу до необхідної інформації через пошукову систему в мережі Інтернет.

Сукупностями даних у наведеному календарі є виділені окремі дні місяця (сприятливі, негативні, напружені, перспективні, несприятливі) для певного виду діяльності та пов’язані з ними (днями місяця) види діяльності. Наприклад, 5-те число місяця є сприятливим днем для доходів або розтрат. Тобто сукупністю даних у цьому випадку є певне число, пов’язане з певною дією та якісною характеристикою цієї дії.

Із урахуванням наведеного вище вважаємо, що такий календар складається з сукупності даних, які розташовані та пов’язані один з одним певним чином за певним правилом. Доступ до цих даних може здійснюватися за допомогою пошукової системи через мережу Інтернет, або ж за допомогою візуально-логічного способу сприйняття інформації.

У переліку об’єктів авторського права, наведеного у Законі [2], міститься лише один об’єкт, який має подібні характеристики – це база даних. Так, відповідно до ст. 1 Закону [2], базою даних (компіляцією даних) визнається – „сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі – електронній, підбір і розташування складових частин якої та її  упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів”.

Календарі тематичного напрямку, зокрема, зодіакальні, посівні, астрологічні, тощо за своєю структурою та змістом подібні до бази даних. Оригінальність таких календарів як об’єктів авторського права визначається: оригінальністю даних з точки зору їх новизни у сукупності з іншою інформацією; оригінальність сукупності даних як оригінальних фрагментів календаря тематичного напрямку; структурою та розташуванням окремих фрагментів календаря; художнім оформленням календаря тематичного напрямку.

Список використаних джерел:

1. Цивільний Кодекс України від 16 березня 2003 року № 435-IV зі змінами в редакції від 13.03.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – ст. 356.
2. Закон України „Про авторське право та суміжні права” від 11.07.2001 № 2627: в редакції від 05.05.2011 // Відомості Верховної Ради України – 2001. – № 43. – ст. 214.
3. Видання. Основні види. Терміни та визначення. Державний стандарт України. ДСТУ 3017-95. Видання офіційне. [Чинний від 1996-01-01] – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 34 с. – (Національні стандарти України).
4.  Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. Ред.. О.Д. Святоцького. – У 2-х т.: 1. Авторське право і суміжні права / За ред. О.Д. Святоцького, В.С. Дроб’язка. – Уклад.: В.С. Дроб’язко, Р.В. Дроб’язко. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2000. – 356 с.
5. Великий тлумачний словник сучасної  української мови [з дод. і допов.] / Уклад. і голов. Ред.. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, – 2005. – 1728 с.
6. Охорона баз даних: міжнародні, регіональні, національні аспекти: Монографія / Дроб’язко В.С. – К.: ТОВ „Лазурит-Поліграф”, 2008. – 132 с.
7. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. — М.: „Теис”. 1996. — 704 с.
8. Режим доступу до сайту: http://www.moygoroskop.com/cgi-bin/main.cgi?path=/mooncalendar/business/