ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Рудченко Ірина Іванівна,

Молодший науковий співробітник

Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності

 Національної академії правових наук України

Зазвичай більшість об’єктів права інтелектуальної власності, що створюються за сучасних умов, пов’язані з реалізацією не лише цивільно-правових, але й трудових відносин. Необхідність та актуальність дослідження питання розподілу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, підстави виникнення таких прав в межах виконання договору на проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, пов’язано із практичними проблемами, які необхідно вирішувати, застосовуючи правові норми, що регулюють не лише питання правового регулювання договорів на виконання НДДКР, але й  норми, які регламентують розподіл прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з виконанням трудового договору.

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є самостійною цивільно-договірною конструкцію, яка за своєю правовою природою належить до договорів підрядного типу.

Зазвичай договором на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт опосередковуються відносини, пов’язані з науковим пошуком та проведенням досліджень зі створення нових результатів творчої, інтелектуальної діяльності, до яких належить науково-технічна продукція: нові технології, нові пристрої, нові матеріали тощо, а також безпосередньо сама розробка, проведення досліджень зі створення вказаних результатів. Таким чином, будь-яки результати науково-технічної діяльності, отримані під час виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, що спрямовані на створення нової техніки і технологій, за своєю суттю є  творчими, інтелектуальними результатами [1], умови використання та правової охорони яких, за наявності ознак об’єктів права інтелектуальної власності, визначаються законом [2].

Особливістю договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є те, що він укладається з приводу ще не існуючого творчого, інтелектуального результату, при цьому отриманий результат може містити в собі як патентоздатні технічні або технологічні рішення, так і об’єкти авторського права.

При створенні під час виконання договору з НДДКР об’єктів, що підлягають правовій охороні за правилами авторського права, при наявності в договорі умов щодо реалізації ще не існуючої майнової правомочності з використання об’єкта авторського права, вказаний договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт набуває рис договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, який зазвичай може укладатися тільки стосовно об’єктів авторського права та об’єктів суміжного права. Водночас виключено можливість укладання самостійного договору за замовлення щодо деяких об‘єктів промислової власності. Отримання результату творчої, інтелектуальної діяльності, який може містити в собі патентоздатні технічні або технологічні рішення, на замовлення іншої особи регулюється не договором замовлення, а договором виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Такий висновок ґрунтується на таких підставах. По-перше, результати творчої, інтелектуальної праці визнаються об’єктами промислової власності при додержані відповідних умов, передбачених законом, а саме: реєстраційний порядок надання правової охорони результатам творчої, інтелектуальної діяльності як об’єкту промислової власності; дотримання вимог охороноздатності, або патентоздатності, відповідно до законодавства; державна експертиза заявки та винесення рішення державним органом про видачу охоронного документу. По-друге, виконання договору замовлення на створення об’єкту права інтелектуальної власності за законом повинно бути підтверджено актом здачі-приймання виконаних робіт, який підписується сторонами: творцем та замовником. Якщо мова йде про об’єкт промислової власності, то такий акт не може бути підписаний замовником, оскільки він не є експертом в галузі права інтелектуальної власності і не може визнати результат творчої, інтелектуальної діяльності тим або іншим об’єктом промислової власності. По-третє, результат творчої, інтелектуальної діяльності може бути невизнаним  охороноздатним під час експертизи. По-четверте, між фактом отримання результату творчої, інтелектуальної діяльності й визнанням його об’єктом права інтелектуальної власності (промислової власності) проходить значний час – до двох років.  Якщо інше не передбачено договором, то, відповідно до  вимог статті 430 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на створений на замовлення твір належать творцеві і замовникові спільно. Це первісна договірна позиція.

Зазвичай саме юридичні особи є стороною договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак безпосередньо всі роботи виконують фізичні особи, що перебувають у трудових відносинах з цими організаціями як з роботодавцями і виконують роботи в межах виконання трудових функцій за трудовим договором за завданням роботодавця.

Правовий режим результатів науково-технічної діяльності, отриманих фізичною особою в зв’язку з виконанням ним трудового договору, подібний до правового режиму об’єктів права інтелектуальної власності, створених за замовленням, а самі об’єкти є службовими. Службові результати, серед яких може бути твір чи винахід тощо, створюється творчою, інтелектуальною працею фізичної особи (працівника), що на умовах, зафіксованих у договорі, здійснює для іншої сторони (роботодавця) діяльність, результати якої перебувають у сфері інтересів та діяльності роботодавця [3].

Наявність укладеного договору про виконання НДДКР покладає на роботодавця, що виступає виконавцем вказаних робіт за завданням та за рахунок замовника і, за результатами проведення яких можливо отримання патенто- та охороно зданих результатів, обов’язок враховувати умови укладених з працівниками трудових договорів.

Водночас, трудовий договір є лише преюдицією для укладання цивільно-правового договору, як підстава для переходу цивільних прав та обов’язків до іншої особи [4]. Він укладається з автором, фізичною особою, що є стороною трудового договору. І лише за наявності такого договору між роботодавцем та працівником, роботодавець набуває прав володільця створених об’єктів права інтелектуальної власності.

Неналежне врегулювання виконавцем за договором на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт правовідносин щодо  розподілу прав на об’єкти права інтелектуальної власності із своїми працівниками  позбавляє його права одноосібно здійснювати розпорядження правами на створені за договором результати, що підлягають додержанню вимог, пов’язаних з охороню прав інтелектуальної власності.

Замовник, який має намір на підставі договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт набути права на результати робіт, щодо яких законом передбачена охороною прав інтелектуальної власності, повинен вимагати від виконавця надання доказу приналежності йому правомочності розпорядження цими правами.

Таким чином, визначені в договорі на проведення НДДКР умови щодо правового статусу результатів робіт, які можуть бути визнані як об’єкти права інтелектуальної власності, має перспективу дефекту недійсності та відповідних негативних наслідків для сторін договору. Замовник при укладанні  договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт повинен мату читку документально оформлену відповідь на питання, кому належать права на об’єкти права інтелектуальної власності, що створюються у процесі виконання договору на проведення науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Список використаних джерел:

1. Конспект лекцій „Право інтелектуальної власності” // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://readbookz.com/book/192/7097.html

2. Підопригора О.О. Роль та значення договорів про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і  технологічних робіт // Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / [О.В. Дзера (керівник авт. кол), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.]: За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002 – . – Т. 2. – 2002. – 640 с.

3. Андрощук Г.А. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учеб. Пособие / Г.А. Андрощук, Л.И. Работягова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. -К.:МАУП, 2001. – 232 с.

4. Право інтелектуальної власності: Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / [М.В. Паладій, Н.М. Мироненко, В.О. Жаров та Ін.]: За заг. ред. М.В. Паладія, Н.М. Мироненко, В.О. Жарова. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 432 с.


This entry was posted in Архів. Bookmark the permalink.

One Response to ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Pingback: ______________________________________________________________

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *