Сергій Корновенко: «Якщо є розум, то гроші ти завжди знайдеш, як заробити»

Газета “Вечірні Черкаси” в номері: від 24 квітня, 2012

Завідувач кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат історичних наук, професор Сергій Корно-венко розповів «Вечірці», чому студенти йдуть учитися на їхню кафедру, чим престижна здобута спеціальність і де чекають їхніх випускників.

Тетяна РОГОВСЬКА

– Кафедра інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зовсім молода, адже функціонує з вересня 2010 року. На що робите ставки? Яким чином можна зацікавити молодь іти навчатися саме на вашу кафедру?
– Тим, що інтелектуальна власність – це специфічна категорія знань. Жодною мірою це не означає якусь її меншовартість. Навпаки, її специфічність у тому, що абітурієнт, а потім і випускник, володіє сумою знань з економіки, права, історії, гуманітарних та спеціальних циклів дисциплін. Відповідно до нормативно-правової бази, немає значення, за яким напрямком підготовки абітурієнт на нашу спеціальність отримав бакалавра. Тобто це й філолог, й фізик, і хімік, і біолог. На нашій кафедрі є і юристи, й історики, і філологи. Саме в багатопрофільності полягає великий плюс спеціальності «інтелектуальна власність».
– Студент закінчив навчання. Де його чекають і де база знань, яку ви даєте, затребувана?
– Скрізь. Наприклад, в органах державної влади й управління. Наш випускник Олександр Подкоритов очолює один із відділів Черкаського ЦНТІ. Анастасія Ремех працює телеведучою на ТРК «ВІККА». Наші студенти можуть працювати в силових структурах, скажімо, в обласному управлінні МВС, у спеціальній лабораторії, яка займається експертизою об’єктів інтелектуальної власності під час судових спорів, на будь-якому підприємстві, де є виробництво. Наш фахівець може захищати й авторські права, і права промислової власності, і нетрадиційні об’єкти промислової власності. Наші студенти, якщо прийшли до нас із бакалаврату по правознавству, підробляють адвокатами. Можна бути повіреним у справах інтелектуальної власності.
– Яку базу знань отримує студент за півтора роки навчання?
– Ми спеціально розширили термін навчання в магістратурі з року до півтора. Ми набираємо абітурієнтів на нашу спеціальність із рівня освіти «бакалавр» за різними напрямками підготовки. Тому перший семестр є семестром адаптації, адже приходять і філологи, і біологи, і хіміки. У нас є десять бюджетних місць, студент отримує стипендію і паралельно за ці кошти він може вчитися заочно й отримати диплом спеціаліста за тим напрямком, де він отримав «бакалавра». Вигідно за півтора роки отримати дві вищі освіти.
– Невже у сучасному світі охорона прав інтелектуальної власності неважлива? Чи інтелектуальної власності просто немає?..
– Безсумнівно, є. Скільки наших фахівців працює за кордоном. Ми ще трішечки не доросли до глибокого усвідомлення того, що, крім такого капіталу, як гроші, є таке поняття, як інтелектуальний капітал. І він значно важливіший за капітал матеріальний. Чому? Бо якщо є розум, то гроші ти завжди знайдеш, як заробити. А якщо розуму не буде, то які б у тебе гроші не були, ти їх із толком для себе ніколи не витратиш.
– Піратство або контрафакт у сфері інтелектуальної власності – це питання на слуху. То які механізми захисту авторських та суміжних прав? 
– Основна причина піратства – економічна. Чому у західноєвропейських країнах, у США немає контрафактів? Тому що рівень економічного життя цих країн значно вищий за наш. І люди можуть заплатити за ліцензійний диск або програму. Але не кожен українець може віддати за ліцензійний диск 300-400 грн. Якщо існує такий самий, піратський, за 20 грн. Можна звинувачувати населення, але ж іде провокація з боку власників прав на об’єкти інтелектуальної власності. Кон’юнктура говорить, що не може пересічний українець купити ліцензійну програму Windows за 4 тисячі гривень. Якщо ми сьогодні проведемо соцопитування, то 95% населення користується контрафактом. І причина цьому проста – немає коштів.
– Наскільки часто посилання на сайт ігнорують і як сайт може захистити свої права?
– Не забувайте, що інформація є цінною лише тоді, коли вона доступна. Тому якщо ми закриємо або обмежимо доступ до інформації, то який тоді в ній сенс? Найголовніший захист інтернет-інформації – це сумління людини. Коло фахівців з інтелектуальної власності і їх наукова продукція відомі одне одному. І якщо той же студент або не дуже сумлінний колега використовує інформацію без посилань, то вона одразу кидається у вічі. І найгірше покарання для цієї людини – це те, що її просто витісняють із кола фахівців та знавців і перестають спілкуватися.
– Як часто справа доходить до суду?
– Судова тяганина між TM Sobieski й «Златогором» триває дев’ятий рік. TM Sobieski звинуватили «Златогор» у тому, що вони запозичили без їхньої санкції форму пляшки. На що «Златогор» відповів, що вони на ринку з 1896 року, коли TM Sobieski ще взагалі не існувало.
– Інтелектуальна власність – це прибутково сьогодні?
– Інститут Патона розробив систему очистки води від катастроф, які ми бачили в Мексиканській затоці. За безцінь її купили голландці і перепродали за мільярди американцям. Якби університет мав статус господарської одиниці, щоб ми могли реалізовувати свою інтелектуальну власність, видавати підручники, то тоді і люди були зацікавлені. А державній установі складно все це реалізовувати. Каліфорнійський університет за рік на об’єктах інтелектуальної власності, за словами їхніх представників, заробляє до 10 млн. доларів. Бо в них університет – це знання і лабораторія, а найголовніше для них – створити свою фірму при університеті, яка займається об’єктами інтелектуальної власності.

This entry was posted in Архів. Bookmark the permalink.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *