Тростіна Світлана Василівна,
Викладач кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького
З проголошенням Україною курсу на інтеграцію до Європейського Союзу важливим стимулом активації наукової та господарської діяльності стає патентне право, об’єкти якого є товаром для здійснення виробничої, комерційної або зовнішньоекономічної діяльності господарських суб’єктів.
Об’єктами патентного права в Україні є винаходи, корисні моделі та промислові зразки, права власності на які, засвідчуються патентом. Для отримання такого державного охоронного документу законодавством України встановлені умови для набуття на них права, тобто патентоздатність цих об’єктів [2, ст.459-461].
Одним із критеріїв патентоздатності в патентному праві є новизна об’єктів, і саме за датою пріоритету робиться висновок про наявність чи відсутність такого критерію в об’єкті.
Автор ставить за мету дослідити важливість правильного визначення пріоритету об’єктів патентного права в законодавстві України.
В правовому аспекті, пріоритет – це дата, це якою, за законодавством, виникає виключне право патентовласника на патент , хоч на цю дату патенту ще немає, але і виключне право до дати видачі патенту існує потенційно. Отже, правильне встановлення дати пріоритету є важливим етапом в досягненні кінцевої мети майбутнього патентовласника – отриманні патенту України. Всі правила визначення пріоритету об’єктів патентного права регламентуються Законами України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. у редакції Закону від 01.06.2000 р. та „Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р., зі змінами від 22.05.2003 р.
Визначається пріоритет за датою подання заявочних документів на видачу патенту на об’єкт патентного права до Державного інституту промислової власності у складі Державної служби інтелектуальної власності України [3, ст.11,13,15; 4, ст.10,12,13 ]. Трапляються випадки, коли декілька осіб чи підприємств одночасно працюють над вирішенням конкретної технічної або художньо-конструкторської розробки, але тільки одному з них може бути виданий патент на той же самий об’єкт. Україна, як і багато інших країн, дотримується принципу так званої системи першого подання, коли патент надається тій особі, яка першим подала заявку – це є „Право першого заявника” [3, ст.11]. Якщо під час експертизи встановлено, що ідентичні винаходи мають одну і ту ж дату пріоритету, тобто поступили в Державний інститут промислової власності в один день, то патент може бути виданий по заявці, якій доведено раннішою дату її відправки до інституту, а при збігу цих дат – по заявці, що має ранніший реєстраційний номер інституту.
Якщо у заявника виникають якісь обставини, за яких він хоче виділити з заявки на винахід чи корисну модель якусь частину, тобто замінити свою первинну заявку на нову, то Закон [3, п.7,8, ст.,15] передбачає пільговий порядок визначення пріоритету. Обставини для виділення заявки можуть бути найрізноманітнішими. Так, наприклад, такою підставою може служити необхідність виправлення тих або інших ознак технічного рішення, якщо при цьому не змінюється його суть, необхідність коригування формули винаходу, якщо, на думку автора, в них міститься декілька винаходів, які можуть бути запатентовані самостійно. Може таку пропозиція внести і експертиза Інституту промислової власності , якщо в заявці будуть виявлені непатентоспроможні ознаки, або коли первинну заявку подано з порушенням вимоги єдності винаходу. Пріоритет первинної заявки зберігається, якщо виділена заявка представлена до прийняття рішення про видачу патенту або рішення про відмову у його видачі (виділена заявка) та без зміни суті винаходу в порівнянні зі змістом первинної заявки.
Пріоритет винаходу, корисної моделі, або промислового зразку може бути також встановлено за датою одержання Інститутом додаткових матеріалів, оформлених відповідно до Законів [3, 4] як самостійна заявка, якщо цю заявку подано протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані [3, п.,8, ст.,15; 4, п.7,ст.13].
Таким же чином може бути встановлений пріоритет на підставі декількох раніше поданих заявок. Якщо, наприклад, на думку заявника, ці заявки можуть бути об'єднані в одну, він має можливість подати нову заявку, пріоритет якої визначатиметься по даті подання останньої з раніше поданих заявок, які об'єднуються в одну. Але необхідно, щоб в кожній з заявок, пропонованих до об'єднання, було розкрито об’єкт, на який проситься більше ранній пріоритет . [3, п.,3, ст.,15; 4, п.4, ст.13].
Якщо заявник просить патентну охорону на один і той ж винахід, корисну модель, або промисловий зразок в декількох країнах, існує принцип конвенційного пріоритету.
Паризька конвенція з охорони промислової власності передбачає, що після того, як заявник подав заявку винахід чи корисну модель в одній з країн-учасниць Конвенції, він маєте право просити пріоритет впродовж періоду 12-ти місяців в країнах – учасницях Парижської конвенції і дата подання цієї першої заявки вважається „Датою пріоритету” [3, п.1,2, ст.15]. Такий принцип є дуже корисним, тому що заявнику немає необхідності одночасно подавати у заявку в декількох країнах. Тобто, заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Державного інституту промислової власності чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Якщо заявник просить патентну охорону на один і той же промисловий зразок, то він має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до інституту промислової власності чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Заявник, який бажає скористатися правом конвенційного пріоритету, повинен протягом трьох місяців від дати подання заявки до Державного інституту промислової власності подати заявrу про пріоритет з посиланням на дату подання, якщо ця заявка була подана в іноземній державі – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності [ 3, п.2, ст. 15; 4, п.3,ст.13 ].
Для визначення пріоритету промислового зразка існує так званий „Виставковий пріоритет” [4, п.2,ст.13 ]. Пріоритет промислового зразка, використаного в експонаті, показаному на офіційних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Інституту протягом шести місяців від зазначеної дати.
Такі основні правила визначення дати пріоритету в українському законодавстві. При цьому самим важливим критерієм для українського заявника залишається дата подання заявочних документів на видачу патенту на об’єкт патентного права до Державного інституту промислової власності.
Список використаних джерел:
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141(зі змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.) // http://www.rada.gov.ua
2. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р. ,редакція від 24.07.2009р. // http://www.rada.gov.ua
3.. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. ; в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. // http://www.sdip. gov.ua
4. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р. Зі змінами від 22.05.2003, // http://www.sdip. gov.ua
5. Паризька конвенція пр охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. // http://www.sdip. gov.ua
6. Кожарська І.Ю., Право інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності: Навчальний посібник. К.: Держ. і-нт. інтел. власн., 2008. – 144 с.
7. Право інтелектуальної власності: підручник / За ред. О.П.Орлюк, О.Д.Святоцького. – К.: Ін Юре, 2007.
Пінгбек: ______________________________________________________________