Лісовська Юлія Петрівна,
Студентка Відокремленого структурного підрозділу ,,Інститут інтелектуальної власності Національного університету Одеська юридична академія” в м. Києві
Для того, щоб привернути увагу до реклами та, відповідно, товару, який в ній рекламується, доволі часто її виробники намагаються зробити рекламу яскравою, художньо та музично оформленою. Творчий підхід виробника реклами надає рекламі оригінальності та неповторності, а отже вирізняє її з-поміж безлічі інших рекламних роликів, бігбордів тощо. Рекламне звернення, рекламний ролик або його окремі складові (музичний, текстовий супровід, зовнішня форма) все частіше набувають ознак самостійного художнього твору, який є одним із об’єктів авторського права.
Беручи до уваги частину 2 ст. 433 ЦК України, яка передбачає, що авторське право поширюється на твори науки, літератури та мистецтва як оприлюднені, так і не оприлюднені, виражені в будь-якій об’єктивній формі, незалежно від призначення й обсягу твору, а також ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, можна вивести такі ознаки, при наявності яких твір набуває правової охорони:
- творчий характер твору;
- об’єктивна форма вираження твору.
Також виділяють такі ознаки реклами як об’єкта авторського права, як:
1) за змістом, літературним стилем та графічним оформленням реклама повинна відповідати характеру об’єкта;
2) повинна показати щось нове в об’єкті, який рекламується;
3) оригінальність форми (літературної, графічної);
4) доступність подачі [6, 56].
Реклама є об’єктом авторського права, якщо вона носить творчий характер і має об’єктивну форму вираження (наприклад, виступає в формі рекламного ролика – аудіовізуального твору). Правова охорона поширюється на твори, створені інтелектуальною, творчою діяльністю одного чи декількох авторів. Творчою вважається розумова (духовна, інтелектуальна) діяльність, що завершується створенням самостійного результату науки, літератури чи мистецтва [3, 9]. Творча діяльність – це діяльність людського мозку, який здатний створювати тільки ідеальні образи, а не предмети матеріального світу, адже твір – це не матеріальний, а ідеальний об’єкт [4, 231]. В результаті інтелектуальної, творчої діяльності створюється все якісно нове, неповторне, унікальне й оригінальне, в тому числі і реклама. Творчий характер реклами характеризується її оригінальністю чи новизною, при цьому новизна й оригінальність можуть виявлятися як у її змісті, так і в формі.
Вважається, що критерій творчості є однією з основних ознак, яка дозволяє виокремлювати рекламу, як об’єкт авторського права, від інших повідомлень, в тому числі й рекламного характеру.
Тобто, появі реклами передує цілий комплекс дій, результат кожної з яких може бути самостійним об’єктом авторського права, а така оригінальна й неповторна реклама стає самостійним складним твором [7, 22].
Враховуючи зазначене, пропонується розглядати рекламу як складний об’єкт, який включає в себе декілька самостійних об’єктів авторського права. У випадку створення реклами як складного об’єкту передбачається, що права інтелектуальної власності мають передаватися на всі об’єкти авторського права, які входять до її складу.
Проблема складних об’єктів авторського права в юридичній літературі досліджена недостатньо. Результати цілеспрямованого аналізу цього питання ніде не зустрічаються. Проте В. Дозорцев все ж таки звертає увагу на феномен неоднорідних по своїй структурі творів. Так, досліджуючи питання співавторства на аудіовізуальний твір, В. Дозорцев відзначає: „З розвитком техніки з’явилися вельми складні об’єкти, які, як правило, просто не можуть бути створені однією особою, до того ж вони складають продукт різнорідної діяльності. Їх формування є результатом багатошарового процесу, коли одні особи своєю творчою діяльністю створюють елементи, що використовуються на другому етапі вже іншими особами для комплексного об’єкту” [1, 190].
Ураховуючи наведене вище складний об’єкт такими наступними рисами:
1) він складається з безлічі різнорідних об’єктів;
2) існує в цілому, без будь-якого зі своїх складових елементів не існує;
3) складові складного об’єкту можуть використовуватися окремо.
О. Жилінкова виокремлює ще одну особливість складних творів. Всі частини, що становлять такий складний об’єкт, є рівнозначними один щодо одного, тобто жодна з частин складного твору не є головною щодо інших його частин з погляду авторського права, важлива тільки здатність елементу складного твору бути використаним окремо від твору в цілому і від його інших елементів (мати самостійне значення). У зв’язку з чим складний твір – це твір, в якому:
1) з’єднані твори двох або більш галузей мистецтва (різнорідні об’єкти авторського права);
2) кожна з частин такого твору створювалася саме з метою створення цілісного твору;
3) кожна з частин твору не є головною по відношенню до інших;
4) частини твору можуть використовуватися як разом, так і окремо від інших частин твору, тобто мати самостійне значення [2, 12].
Складний твір – цей твір, що складається з різнорідних частин (творів різних галузей мистецтва), кожна з яких не є головною щодо інших частин, які первинно створюються як елементи цілого об’єкту авторського права, але після досягнення творчого результату можуть використовуватися як окремі об’єкти авторського права [5, 68].
Однією з ознак об’єкта авторського права є об’єктивна форма вираження. Чинне законодавство не встановлює вичерпного переліку форм вираження об’єктів авторського права через те, що розвиток науки і техніки породжує все нові форми об’єктивного вираження творчої діяльності людей. Об’єктивна форма виразу об’єкту авторського права – це така матеріальна форма, яка дозволяє іншим особам (крім автора) знайомитися з твором, відтворювати його, при цьому твір охороняється незалежно від того, чи зрозумілий він тим, хто з ним знайомиться.
Сама по собі реклама може бути виражена у різних об’єктивних формах: рекламний ролик може бути записаний на магнітному чи оптичному носії з використанням аналогового чи цифрового запису; графічна реклама може бути закріплена на світлочутливих фотографічних, магнітних, цифрових, паперових та інших матеріалах; реклама на транспорті може бути закріплена (розміщена) на зовнішній та внутрішній поверхні транспортних засобів та спорудах підприємств транспорту загального користування та метрополітену.
Реклама, як об’єкт авторського права, може бути визначена у двох значеннях: у вузькому значенні, як твір, в якому втілена призначена для розповсюдження рекламна інформація; у широкому значенні, як об’єктивно вираженого, нового результату інтелектуальної творчої діяльності автора, в якому рекламна інформація виражається у формі музичних, художніх, аудіовізуальних, літературних творів тощо, які охороняються законодавством про авторське право [5, 81].
Список використаних джерел:
- Дозорцев В. А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей/ Исследовательский центр частного права. – М.: Статут, 2005. – 231 с.
- Жилинкова Е. Сложное произведение – новый термин / Е. Жилинкова // Юридическая практика. – 2008. – № 36. – С. 12.
- Ионас В.Я. Произведения творчества в гражданском праве / В.Я. Ионас. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с.
- Святоцький О.Д. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – У 2-х т.: Том 1. Авторське право і суміжні права / За ред. О.Д. Святоцького, В.С. Дроб’язка. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2000. – 272 c.
- Ульянова Г.О. Захист авторських прав у правовідносинах, які виникають у зв’язку з рекламою : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 /Ульянова Галина Олексіївна ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 179 с.
- Чертков В.Л. Авторское право в периодической печати / В.Л. Чертков. – М.: Юрид. лит., 1989. – 144 с.
- Штефан О.О. Авторське право і суміжні права у рекламі: Монографія / Штефан О.О., Штефан А.С. – К.: ТОВ «Лазурит-Поліграф», 2009. – 149 с.