Бурлаков Сергій Вікторович,
Заступник начальника Управління зв’язків з громадськістю МВС України, студент магістратури Інституту інтелектуальної власності Національного університету „Одеська юридична академія” у м. Києві
Хто переможе? Правовласники впораються з Інтернетом чи мережа зруйнує ті основи охорони авторського права, які формувалися протягом століть? Зараз відповісти на це питання не зможе ніхто. А акції протесту проти прийняття одіозних законів ACTA і SOPA, які сколихнули США та Європу, той тривожний сигнал, якій свідчить про те, що суспільство змінилося, та настав час знаходити нові підходи у вирішенні питань захисту авторського праву у Інтернеті.
Слід зазначити, що серед багатьох фахівців (насамперед в технічній сфері) існує вкрай негативне ставлення до самої ідеї правового регулювання відносин, що виникають в Інтернет – середовищі.
Свобода Інтернет – простору, про яку говорить Джон Барлоу у своїй „Декларації незалежності кіберпростору”, та на яку тяжіють мільйони користувачів Інтернету ставить під сумнів саму концепцію копірайту [1]. Але ж мережу вже давно не можна розглядати з суто технічного боку. Інтернет – це ще й інструмент глобальної комунікації. Ті правовідносини, які складаються у мережі, в багатьох випадках специфічні, потребують правового регулювання.
Якщо автор чи правовласник не отримає винагороду за свою працю, звідки візьмуться кошти на розробку нових комп’ютерних програм, запис музики, створення кінофільмів тощо? На це питання прихільники вільного від законів кіберпростору навряд чи дадуть відповідь.
Загальновизнаним фактом є те, що право завжди відстає від суспільних відносин. І це зрозуміло, оскільки право тоді починає регулювати відносини, коли вони починають мати потребу в цьому. І Інтернет став зручним майданчиком для порушення авторських прав, а з розвитком мережі ці порушення набули масового характеру.
Як відзначає Ю.Л. Бошицький, „охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності в глобальній комп’ютерній мережі Інтернет тільки чекає законодавчого врегулювання” [2, 31].
Авторське право – один з основних видів охорони інтелектуальної власності в Мережі в силу як мінімум двох причин:
– по-перше, більшість матеріалів, які передаються за допомогою мережі, є творами в юридичному сенсі, а тому, на них поширюється авторське право;
– по-друге, оскільки сама природа електронних комунікацій передбачає багаторазове копіювання даних у процесі передачі їх каналами зв’язку, природно, виникає питання дотримання при такому копіюванні авторських прав.
Міжнародними договорами, що забезпечують основу правового регулювання використання об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровому середовищі, є так звані Інтернет – договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 20.12.1996: Договір ВОІВ про авторське право (ДАП, чинний з 06.03.2002) та Договір ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ, чинний з 20.04.2002). Україна приєдналася до них 20.09.2001.
Якщо говорити про захист авторських і суміжних прав у мережі, потрібно усвідомлювати, що це не тільки юридичні, але й технічні питання. За сучасних умов час контролювати використання творів у мережі дуже складно, у зв’язку з чим найбільш вдалі норми законів про авторське право не зможуть працювати в повну силу. Перспективи розвитку законодавства про авторське право стосовно до мережі значною мірою залежать від того, чи будуть створені технічні засоби, що дозволяють обмежувати і відстежувати використання творів у мережі.
Особливості захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет полягають насамперед у контролі правовласників за використанням об’єктів, який полягає у такому:
– Обмежена функціональність. За такого підходу, власник авторського права надає користувачеві примірник твору, який має функціональні обмеження. Такий підхід є одним із шляхів упровадження в життя таких бізнес-моделей, як „спробуй, перед тим, як купити ” та „продавай поліпшені версії ”.
– „Годинникова бомба”. Аналогічно до прийому з функціональними обмеженнями, за цього підходу власник авторських прав розповсюджує функціонально повноцінний об’єкт інтелектуальної власності, але встановлює дату, після якої доступ до нього буде неможливим.
– Захист від копіювання. За цього підходу продавець обмежує кількість разів, коли комп’ютерний файл може бути скопійований.
– Криптографічні конверти. Це програмне забезпечення, яке зашифровує твори так, що доступ до них може бути отриманий лише із застосуванням належного ключа до шифру.
– Контракти. За умови правильного оформлення контракти можуть надати власникам авторського права і суміжних прав ширше повноваження щодо контролю за використанням їхніх творів ніж ті, що надаються їм відповідно до законодавства.
– Запобіжні заходи. Законодавством держав-членів Світової організації торгівлі (СОТ) мають бути передбачені процедури, які передбачають ефективні дії проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі термінові заходи, та способи захисту прав, які стримують від подальших порушень. Такі процедури держави-члени СОТ зобов’язує встановити стаття 41(1) Угоди TRIPS, яка є обов’язковою для підписання всіма членами організації [3].
Одним із шляхів вирішення проблеми додержання авторських прав багато хто бачить так звану „справедливу ціну”, адже, безперечно, що рівень доходів громадян в Україні порівняно, наприклад, з Німеччиною суттєво різниться, а ось ціна, наприклад, „софту” однакова.
З поміж інших це питання у лютому 2012 року обговорювалося на засіданні „круглого столу” у МВС України. Силове відомство непокоїть ситуація що склалася навколо дій міліції з припинення порушень прав правовласників інтернет – сайтами. Дії правоохоронців, формально у рамках закону, викликали невдоволення інтернет – користувачів та були сприйняті як наступ на їхні інтереси. Адже нормативно-правова база не встигає за стрімким розвитком сучасного суспільства, внаслідок чого виникає багато непорозумінь.
За пропозицією міністра внутрішніх справ України В.Ю. Захарченка створено робочу групу з міліціонерів, науковців, правовласників та представників громадських організацій. Їх завдання – провести моніторинг вітчизняного та іноземного законодавства щодо захисту авторських прав в Інтернеті, підготувати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правової бази України [4].
Дані соціологічного дослідження, яке проведено групою Рейтинг у березні 2012 року, свідчать про те, що тема захисту прав інтелектуальної власності в Україні повна протиріч.
З одного боку, більшість опитаних вважають, що це право повинно захищатися (80 %), з іншого – більшість не готова поважати право інтелектуальної власності інших людей (56%) і одночасно вимагають відповідальності відносно тих, хто порушуватиме вже іх право (63%) [5].
Загалом же українці розуміють важливість права інтелектуальної власності, хоча не зовсім готові дотримуватися його, перекладаючи усю відповідальність на владу.
Завдання ж влади – дати громадянам такі норми закону, які б відповідали реаліям сьогодення та зберігали такий хиткий баланс інтересів правовласників та користувачів.
Список використаних джерел:
- A Declaration of the Independence of Cyberspace, February 8, 1996 from Davos, Switzerland / John Perry Barlow [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://w2.eff.org/Censorship/Internet_censorship_bills/barlow_0296.declaration
- Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: зб. наук. статей \ За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С.31.
- Офіційний сайт Державної служби інтелектуальної власності України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/ip.html
- Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/730910
- Захист прав інтелекстульної власності у Україні. Опитування соціолологічної групи „Рейтинг”, березень 212 р. / Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електрон. ресурс].– Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/736188
- Голіцин Д. Актуальні проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1732.
7. Закон України „Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право” /Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 2, ст.16
Пінгбек: ______________________________________________________________