Кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав

 

Штефан Анна, Сергіївна,
завідувач сектору авторського права відділу авторського права і суміжних прав
Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності
Національної академії правових наук України

Кримінальний кодекс України у ст. 176 встановлює відповідальність за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди. Аналіз наведеної норми дає підстави зробити такі висновки.
Об’єктом зазначеного вище злочину є виключні майнові права авторів, виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій мовлення, оскільки відповідальність встановлена за незаконне вчинення дій, віднесених до виключного права на використання об’єктів авторського права і суміжних прав та виключного права дозволяти чи забороняти таке використання. Пропозиції поширення кримінально-правової охорони на особисті немайнові права інтелектуальної власності [1, 6], не одержали підтримки на науковому і законодавчому рівні в силу того, що ч. 1 ст. 11 КК України злочином визнається діяння, яке характеризуються високим степенем суспільної небезпечності. Порушення ж особистих немайнових прав автора не є суспільно небезпечним, тому захист особистих немайнових авторських та суміжних прав відбувається в порядку цивільного судочинства.
Основною підставою криміналізації порушення авторського права та суміжних прав є заподіяння істотної шкоди майновим правам суб’єктів авторського права і суміжних прав. Примітка до ст. 176 КК України роз’яснює, що під значним розміром розуміється спричинення шкоди у розмірі 340 грн. і більше, під великим розміром – 3400 грн. і більше, під особливо великим – 17000 грн. і більше. Хоча в юридичній літературі було запропоновано визнати злочином порушення майнового права автора, виконавця, виробника фонограми, відеограми, організації мовлення, незалежно від розміру заподіяної шкоди [2, 7], а в законопроекті № 4006 від 10 липня 2007 р. „Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення” мінімальний розмір спричиненої шкоди встановлений на рівні 85 грн., дослідники питань кримінальної політики зауважують, що пропозиції такого характеру містять загрозу тотальної криміналізації суспільства через надмірне застосування кримінальної репресії як провідного нині напряму протидії злочинності [3].
Ч. 1 ст. 176 КК містить невичерпний перелік діянь, що можуть становити порушення авторського права і суміжних прав, тому будь-яка умисна дія чи бездіяльність, яка призвела до порушення цих прав та спричинила майнову шкоду у сумі 340 грн., може вважатися злочином.
Джерелами інформації про вчинення злочинів у сфері авторського права і суміжних прав можуть бути: а) оперативна інформація про місця незаконного використання примірників творів, фонограм, відеограм та/або про осіб, які здійснюють таке використання; б) заяви споживачів про придбання примірників творів, фонограм, відеограм неналежної якості, що викликає сумнів у правомірності виготовлення та розповсюдження таких примірників; в) заява власника виключних майнових авторських та/або суміжних прав про факти незаконного використання об’єктів авторського права і суміжних прав; г) матеріали проведення перевірок діяльності суб’єктів підприємництва.
Специфіка розслідування таких злочинів полягає в необхідності встановлення ряду обставин, які свідчать про факт порушення авторського права і суміжних прав.
Встановлення потребує факт незаконності використання примірників творів та об’єктів суміжних прав – відтворення, розповсюдження, іншого використання. Встановлення і доказування цієї обставини також може забезпечуватися шляхом отримання показань підозрюваного; огляду приміщення, під час якого виявляються примірники творів та об’єктів суміжних прав, що мають ознаки контрафактності; виїмки незаконно виготовлених примірників творів, фонограм, відеограм на підставі точних даних, що ці об’єкти знаходяться у певної особи чи у певному місці.
З’ясуванню підлягає, хто є власником виключних майнових прав на виявлені та вилучені примірники творів, фонограм, відеограм, які мають ознаки контрафактності. Встановлення цієї обставини може відбуватися шляхом направлення запитів до організацій, що здійснюють діяльність у сфері відтворення та розповсюдження примірників об’єктів авторського права і суміжних прав, з переліком виявлених творів, фонограм, відеограм.
Необхідно підтвердити чи спростувати наявність дозволу правовласника, виданого правопорушникові на використання примірників відповідних об’єктів авторського права і суміжних прав. У випадку наявності такого дозволу правовласники надають органам досудового слідства копії відповідних договорів, за відсутності дозволу – письмову заяву, в якій зазначають, що дозвіл на використання відповідних об’єктів авторського права і суміжних прав підозрюваному не надавався.
Розслідування злочинів у сфері авторського права і суміжних прав у випадку виявлення фактів незаконного відтворення і розповсюдження примірників творів, фонограм, відеограм потребує точного встановлення, чи є виявлені примірники контрафактними, тобто такими, що відтворені, опубліковані та/або розповсюджені з порушенням авторського права і суміжних прав (ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права”). З метою встановлення цієї обставини органами досудового слідства призначається експертиза, а перед експертом ставляться питання, чи мають виявлені примірники ознаки контрафактності.
Також для правильної кваліфікації зазначених вище злочинів необхідно встановити суму матеріальної шкоди. Розмір такої шкоди при незаконному розповсюдженні примірників творів, фонограм, відеограм може встановлюватися шляхом встановлення доходу, який міг отримати правовласник від продажу примірників відповідних творів, що вираховується шляхом множення середньої ціни одного примірника відповідного об’єкту на кількість виявлених контрафактних примірників. При іншому незаконному використанні об’єктів авторського права і суміжних прав, наприклад, встановленні на комп’ютер неліцензійного програмного забезпечення та використання його в підприємницькій діяльності, матеріальна шкода визначається з урахуванням цін на відповідні комп’ютерні програми, виготовлені й розповсюджені згідно з вимогами чинного законодавства.
Важливим аспектом розслідування вчинених і попередження майбутніх злочинів у сфері авторського права і суміжних прав є виявлення осіб, які здійснюють незаконне відтворення, тиражування примірників творів, фонограм, відеограм, та місць зберігання контрафактних примірників.
На сьогодні актуальною та необхідною є розробка методичних рекомендацій з використання спеціальних знань під час розслідування злочинів у сфері авторського права і суміжних прав, що сприятиме більш повному, точному та всебічному встановленню всіх обставин вчинених злочинів. Також безумовно важливими є подальші глибокі наукові дослідження питання кримінально-правової охорони авторського права і суміжних прав.
Список використаних джерел:
1. Нерсесян А. С. Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності: автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2008. – 22 с.
2. Гулкевич В. Д. Кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав: автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Львів, 2008. – 20 с.
3. Харченко В. Реалізація принципів кримінальної політики (Щодо захисту прав інтелектуальної власності) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1383/.

This entry was posted in Архів. Bookmark the permalink.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *